Історія походження назв місяців пов’язана із язичницькими традиціями на слов’янських землях. Однак українська мова прийняла назви, що не мають основи в язичницьких богах, як це відбувалося у римлян чи арабів.

У минулому люди пов’язували різні періоди року із природними явищами чи господарською діяльністю. Спочатку місяць не визначався конкретною кількістю днів; це був період, під час якого відбувалася певна природна або господарська подія.

Назви місяців, пов’язані із сезонними природними явищами, є загальними серед слов’янських народів. Давньоруські назви місяців в своїй основі мають опис природних явищ, і майже не відрізняються від сучасних українських назв.

Як виникли українькі назви місяців.

Зимові місяці українською. В зимові місяці впроваджувались назви, які не лише відображали календарний порядок, а й мали свої корені в природних явищах та погодних умовах.

Перший місяць холодного сезону отримав назву “грудень” (12й місяць), що асоціювалося зі змерзлою землею, утворенням “грудок”. Ще одна назва – “студень” – вказувала на початок періоду холодів.

Другий зимовий місяць – “січень” (01й місяць) – мав різні найменування, такі як “просинець” (з’явлення просинь на небі після осінньо-зимової хмарності), “тріскун” (відображення тріску морозу) чи “сочень” (вказівка на перехідний період зими, особливо в січні, розподіл зими на дві частини, з яких одна – період суворих морозів). На Русі спочатку січень був одинадцятим місяцем, а першим – березень.

Лютий (2й місяць) – останній місяць зими, також отримав різні назви, такі як “сніжень” чи “лютий”, відображаючи період лютого морозу та снігопадів.

Весняні місяці українською. Весняні місяці виткані із назв, які віддзеркалюють не лише календарний період, але й природні особливості та звичаї.

Березень (3й місяць), який також називають “березол” або “березозорь”, асоціюється з висушливим періодом, коли березовий ліс підсихав, і його використовували для видобування золи, яку в подальшому використовували як добриво.

Квітень (4й місяць), що вважається “цвітнем”, відзначається початком цвітіння перших дерев і розцвітом весни. Також його називають “лукавцем” через змінливу погоду або “снігогоном”, оскільки танучі струмки забирають залишки снігу.

Травень (5й місяць), що отримав назву “травний”, є часом розкішного цвітіння трав. Також відомий як “травень”, він відзначає весняний період, коли природа розкриває свою повноту кольорів і ароматів.

Літні місяці українською. Літні місяці приховують у своїх назвах цікаві відомості та давню історію. В часи давньої України, червень (6й місяць) відзначався іменем “ізок” – асоціація з кониками-цвіркунами, яких було численно в цей період. Також вживали назву “червень”, що вказувало на червоний колір місяця під час дозрівання ягід та плодів, або “червець”, пов’язаний з боротьбою проти шкідливих гусениць у садах.

Липень (7й місяць), відомий як “липець”, пов’язаний з періодом цвітіння липи, яку використовували для виготовлення ліків. Ще одне ім’я – “грозник” – вказує на сильні грози, які часто відзначалися у цей час.

Серпень (8й місяць) має свої назви: “серпень” та “жнивень”. Перша асоціюється із зображенням серпа на небі, друга – з порою жнив і використанням серпів. Літні місяці розкривають свою унікальну природну історію через назви, які збереглися з давніх часів.

Осінні місяці українською. Осінні місяці виткані назвами, які віддзеркалюють багатогранність та особливості цього часу року.

Вересень (9й місяць), також відомий як “хмурень”, вказує на період частого хмарного неба і дощів, які характерні для цього місяця. Також цей місяць отримав ім’я “ревун” через осінні холодні вітри, які починають свою діяльність у вересні. Квітнева назва “вересень” пов’язана з квітами вересу, які традиційно розцвітають у цей період.

Жовтень (10й місяць), або “жовтень”, отримав свою назву через масу пожовклого листя, що опадає. Також відомий як “паздерник”, оскільки саме в цей період традиційно обробляли кострицею м’яту та льон. Народ також називає його “весільником” через традиційне святкування весіль після завершення збору врожаю.

Листопад (11й місяць) відомий як “падолист” або “листопад”, оскільки в цей період листя опадає з дерев, створюючи унікальну осінню атмосферу.

Отже, українські назви місяців легко можна розшифрувати, знаючи їхнє природне або господарське коріння, яке лягло в їхню основу. Однак варіації деяких назв залишаються викликом і вимагають додаткових пояснень та подальшого дослідження.

Ви читали статтю: Походження назв українських місяців року. Місяці українською

Читайте також: месяца на украинском