Індекс споживчих цін (CPI) США — це не просто чергова цифра інфляції; це ключовий індикатор, який керує світовими фінансовими потоками та безпосередньо впливає на ваш гаманець, навіть якщо ви не живете в Америці. У нашому аналітичному дослідженні ми детально розбираємо, як саме розраховується цей індекс, яка категорія товарів має найбільшу вагу, і чому рішення Федеральної резервної системи, прийняті на основі змін CPI, змушують коливатися курси валют та ринки капіталу в усьому світі. З’ясуйте, які макроекономічні чинники чинять найбільший вплив на CPI та як історична динаміка інфляції в США визначає глобальні економічні тренди.

Повноцінне аналітичне дослідження індексу споживчих цін (CPI) США, включаючи:

• його визначення та принципи розрахунку;
• поточну структуру CPI (на 2024–2025 роки) з категоріями та ваговими коефіцієнтами;
• історичну динаміку індексу;
• взаємозв’язки з економікою США, валютним курсом, ВВП, ринками капіталу, міжнародними економіками;
• як макроекономічні чинники впливають на CPI — структуровано від найбільшого до найменшого впливу.

Індекс споживчих цін США (CPI): визначення та методологія

Індекс споживчих цін (CPI) – це міра середньої зміни цін на «споживчий кошик» товарів і послуг, який купує типовий міський споживач США. За даними BLS, CPI відображає темп інфляції, з яким стикаються домогосподарства в поточних витратах.

Іншими словами, це зважений індекс цін, де кожен товар чи послуга отримує вагу залежно від частки витрат споживачів. Бюро статистики праці США (BLS) щомісяця збирає ціни на десятки тисяч товарів та послуг у містах країни, а потім агрегує їх у CPI за спеціальною формулою індексування.

CPI використовується як головний індикатор інфляції, а також для індексації доходів та коригування економічних показників. Зокрема, федеральний уряд і ФРС спираються на тренди CPI при формуванні фіскальної та монетарної політики, а пенсії, допомоги та податкові скоби автоматично коригуються з урахуванням змін CPI.

Розрахунок індексу CPI

Калькуляція CPI базується на фіксованому «споживчому кошику» товарів та послуг. BLS класифікує весь спектр споживчих витрат на понад 200 товарних категорій (зокрема 211 товарно-послуг та 2 – житла) і збирає щомісяця ціни з їх вибірок в 87 містах США. Кожен товар чи послуга має своє відношення у споживчих витратах і, відповідно, вагу у CPI. Зібрані змінені цінові дані агрегуються за спеціальними формулами індексів (переважно геометричними середніми за вагами витрат). Формально індекс обчислюється як відношення вартісного кошика поточного періоду до попереднього (або базового) і подається у відсотках від базового року. Наприклад, річний темп інфляції (ЗСЦП) = (CPI_новий – CPI_старий) / CPI_старий ×100%.

З 2023 року BLS перейшла на щорічне оновлення ваг CPI з дволітнім лагом, тобто ваги базуються на даних витрат споживачів за два роки до індексу. Наприклад, для 2024-го року вага CPI сформована на основі витрат 2022 року. Це оновлення спрямоване на точніше відображення поточних споживчих витрат; без нього інфляція в CPI може зміщуватися через зміну патернів споживання.

Структура кошика CPI (категорії та їхні ваги)

CPI поділено на великий набір категорій товарів і послуг, об’єднаних у основні групи. Найвагомішою категорією є житло (shelter), до якої входять орендна плата й еквівалентна оренда власного житла. За даними BLS на середину 2025 року, shelter становить близько 35.4% загального CPI. На другому місці – витрати на транспорт та автомобілі, а третіми – продукти харчування. Загалом категорії, пов’язані з житлом, транспортом і харчами, домінують у розподілі ваг CPI.

Основні показові цифри на 2025 рік:

• Житло (shelter) – ~35.4% від усього кошика.
• Продукти харчування (Food) – ~13.6%.
• Енергоносії (Energy) – ~6.5%.
• Всі інші товари й послуги (core CPI) – решта (без харчів та енергії) ≈79.9%.

Іншими словами, «ядро» індексу (всі категорії без харчів і енергії) становить близько 80% CPI. Значна вага харчових і енергетичних компонентів робить CPI чутливим до змін у світових цінах на продукти харчування та нафту.

Історична динаміка CPI

За останні десятиліття американська інфляція, що вимірюється CPI, зазнавала значних коливань. В 1970–80-х роках вона була дуже високою (10–15%), з піком нафти у 1973 і 1979 роках; згодом ФРС сильно підвищила ставки, щоб приборкати інфляцію. У 1990–2010-х роках CPI зростав повільніше (~2–3% річних), демонструючи відносну цінову стабільність. Після пандемії 2020 року відбувся рекордний стрибок: річна інфляція піднялася з ~1–2% на початку 2021 року до 9,1% в червні 2022 (наслідок постачальних шоків та стимулів). Уже до кінця 2023-го вона впала приблизно до 3–4%. За даними BLS, у липні 2025 року річна інфляція CPI становила близько 2,7% – порівняно низький рівень, хоча він все ще перевищує цільові 2%. Динаміка CPI останніх років показана на діаграмі:

Таким чином, CPI не лише відображає поточні тенденції інфляції, але й реагує на довгострокову зміни у структурі споживання. Перехід до нових базових періодів і регулярне оновлення ваг забезпечують актуальність індексу.

Взаємозв’язок CPI з макроекономічними показниками

CPI – ключовий індикатор економічної ситуації. З одного боку, він агрегує інформацію про загальний попит і витрати споживачів. Високий темп зростання CPI сигналізує про «розігріту» економіку, тоді як низька інфляція свідчить про слабший попит. Президент, Конгрес і Федеральна резервна система США регулярно аналізують статистику CPI при ухваленні політичних рішень. Наприклад, очікується підтримувати інфляцію на рівні близько 2% річних; перевищення цієї цілі може призводити до жорсткішої монетарної політики (збільшення облікової ставки).

Взаємний вплив з грошово-кредитною політикою. ФРС змінює відсоткові ставки в залежності від спостережень за CPI (та іншими показниками). Якщо індекс зростає швидше за цільовий рівень, Резервна система схильна підвищувати ставки, щоб охолодити економіку. Такі рішення підвищують реальну прибутковість за доларовими активами і зазвичай зміцнюють курс долара відносно інших валют. І навпаки, уповільнення CPI може зумовити зниження ставок. Отже, CPI опосередковано впливає на економічне зростання: через ставку ФРС він змінює умови кредитування бізнесу та споживачів.

Дефлятор економіки та реальний ВВП. CPI застосовується також як дефлятор для окремих економічних серій та оцінки реальних показників. Наприклад, компоненти Національного рахунку доходів і витрат (NIPA) переводяться в «реальні долари» із використанням CPI або аналогічних індексів. Якщо CPI швидко зростає, то при фіксованих номінальних доходах реальні споживчі витрати скорочуються. І навпаки, низька інфляція підвищує купівельну спроможність населення. У підсумку, CPI є одним з ключових факторів, що визначають темпи економічного зростання через вплив на обсяг споживання та інвестицій.

Регулювання доходів. Багато заробітних плат, пенсій і програм соціального забезпечення індексуються за CPI. Наприклад, автоматична «корекція на інфляцію» виплат соціального забезпечення або мінімальної заробітної плати прив’язана до зміни індексу CPI. Аналогічно, податкові скоби й пороги коригуються, щоб уникнути «фіскальної спіралі» при високій інфляції. Це означає, що зміни CPI безпосередньо впливають на доходи мільйонів громадян, а отже – на їхні витрати.

Взаємозв’язок з ринком праці. Існує гіпотетичний обернений зв’язок між рівнем інфляції і безробіттям (крива Філліпса): за традиційною теорією, низьке безробіття може призводити до зростання заробітної плати і підвищення цін. У реальності цей зв’язок нині слабший, проте стрімке зростання витрат на працю може відображатися в CPI через розширення витрат виробників і сервісів.

Міжнародні зв’язки CPI

CPI США взаємодіє з глобальною економікою передусім через торгівлю та фінансові потоки. Коливання світових цін на сировину, особливо нафту, безпосередньо проникають у американську інфляцію. Наприклад, підвищення цін на нафту у 2022 році сприяло рекордному стрибку CPI США (у березні 2022 р. інфляція досягла 40-річного максимуму).

З іншого боку, зміни CPI впливають на міжнародні фінансові умови. Оскільки ФРС змінює монетарну політику залежно від інфляції, сильний стрибок CPI у США може стати сигналом для інших центробанків щодо посилення політики. Крім того, диференціал інфляції між країнами впливає на обмінний курс: якщо в США інфляція вище, ніж у партнерів, долар за інших рівних умов послаблюється (знижується реальна купівельна спроможність валюти). І навпаки, низька інфляція США робить долар відносно сильнішим. Тому трейдери на валютних ринках уважно стежать за показниками CPI: несподівано високий CPI часто призводить до зміцнення долара, а недбання інфляції – до його ослаблення.

Щоб остаточно це зрозуміти і не заплутатись, ось пояснення цих двах ефектів?

Ефект	Причина	Часовий горизонт	Вплив на долар
Паритет Купівельної Спроможності	Зниження реальної купівельної спроможності долара через вищу інфляцію	Довгостроковий, фундаментальний	Послаблення
Реакція на Монетарну Політику	Очікування підвищення відсоткових ставок ФРС	Короткостроковий, ринковий	Зміцнення

Фактори взаємного впливу (від найбільшого до найменшого)

Фактори, що впливають на CPI:

• Грошово-кредитна політика та попит. Зміни облікових ставок і грошової маси від ФРС прямо впливають на загальний попит. Сильне стимулювання економіки (низькі ставки) призводить до зростання CPI, а жорсткі умови – до сповільнення інфляції.

• Світові ціни на сировину (енергоносії, продукти харчування). Різке підвищення цін на нафту чи зерно швидко позначається на CPI через зростання витрат на пальне й їжу.

• Обмінний курс. Здешевлення долара робить імпортні товари та сировину дорожчими, що тисне на американські ціни. Навпаки, сильний долар обмежує імпортний інфляційний тиск.

• Внутрішні витрати виробництва і ринок праці. Наприклад, зростання зарплат може збільшити витрати бізнесу й підштовхнути ціни вгору, а сповільнення зайнятості – стримувати CPI.

• Фіскальна політика. Значні дефіцитні витрати уряду (стимули) можуть підвищувати попит і CPI, тоді як скорочення бюджетних витрат – навпаки.

Фактори, на які впливає CPI:

• Монетарна політика та курс валют. Підвищення CPI зазвичай веде до зростання облікових ставок ФРС (щоб приборкати інфляцію). Вища ставка робить долар привабливішим для інвесторів, тому вони купують більше доларів – це зміцнює його курс. І навпаки, уповільнення CPI може стимулювати ослаблення монетарної політики і послаблення долара.

• Реальні доходи і витрати споживачів. Підвищення CPI зменшує купівельну спроможність фіксованих доходів. Це гальмує реальне споживання і може уповільнювати зростання ВВП.

• Соціальні виплати та заробітні плати. Багато контрактів, пенсій та соціальних програм автоматично перераховуються за CPI. Отже, зростання індексу безпосередньо збільшує реальні виплати робітникам і отримувачам допомоги.

• Інвестиційний клімат. Висока інфляція підвищує невизначеність, призводить до зростання ринкових ставок і може стримувати зростання фондових ринків. Інвестори уважно слідкують за CPI: несподіваний ріст індексу часто викликає волатильність на ринках і вплив на прибутковість фінансових активів.

• Інвестиційний клімат. Висока інфляція підвищує невизначеність, призводить до зростання ринкових ставок і може стримувати зростання фондових ринків. Інвестори уважно слідкують за CPI: несподіваний ріст індексу часто викликає волатильність на ринках і вплив на прибутковість фінансових активів

Таким чином, CPI – це не просто статистичний показник цін. Це структурований індекс з чітко визначеними категоріями та вагами, який тісно пов’язаний із ключовими економічними процесами. Він взаємодіє з грошово-кредитною політикою, курсом національної валюти, реальними доходами населення та макроекономічним зростанням. Повна інформація про розрахунок CPI, його склад і впливи доступна у статистичних звітах BLS