Офіційний Блог TranceFM`a

Літак А-50У (ДРЛВ А-50): Його небезпека для України

Літак ДРЛВ А-50

Після тривалої перерви росія знову фіксує активність свого літака далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50У, що стало першою появою цього повітряного судна в небі за останні пів року.

Причиною такого спаду в застосуванні А-50 стала втрата двох таких літаків унаслідок дій України. Ці втрати виявилися значними не лише через високу вартість кожного літака, що оцінюється в межах $300-400 млн , але й через обмежену кількість А-50, що перебувають на озброєнні росії, та відсутність можливості їхнього поповнення новим виробництвом.

Відновлення польотів А-50 становить серйозну загрозу для України. Експерти розглядають це як потенційну ознаку підготовки до майбутніх масованих ракетно-дронових ударів. У цьому звіті буде детально розглянуто характеристики літака А-50У та його потенційну небезпеку для України.

Літак ДРЛВ А-50: основні характеристики

А-50, розроблений у росії як літак далекого радіолокаційного виявлення, має такі габаритні та льотно-технічні характеристики:

Радіолокаційна станція (РЛС), встановлена на літаку, має такі можливості:

Літак А-50 створено на базі військово-транспортного літака Іл-76 . Встановлений на ньому радіотехнічний комплекс “Джміль” (Шмель) утворює авіаційний комплекс радіолокаційного дозору й наведення. Характерною зовнішньою ознакою літака є великий обтічник у вигляді диска, розміщений над фюзеляжем.

Чим відрізняється літак А-50У

А-50У є модернізованою версією базової моделі А-50 . На цей розвідувальний літак встановлено новий радіотехнічний комплекс із покращеними параметрами, що забезпечує ефективніше виявлення низьколітаючих і малопомітних повітряних цілей . Цей комплекс розроблено з використанням елементної бази Intel .  

Внаслідок модернізації також вдалося зменшити масу апаратури, що дало змогу збільшити запас пального. У кабіні екіпажу встановлено сучасні рідиннокристалічні дисплеї. Для підвищення комфорту екіпажу обладнано кімнати відпочинку та кухню . Модифікація А-50У є четвертою в історії літака. До неї існували також версії А-50М, А-50І та А-50ЕІ

Чим небезпечний літак А-50У

Літак далекого радіолокаційного стеження зазвичай виконує польоти на значній відстані від лінії фронту. Як пояснює колишній начальник зенітних ракетних військ Повітряного командування “Південь” Повітряних сил, полковник у відставці Петро Мазін, А-50У є літаком розвідки, виявлення та управління, що координує дії всієї авіації, піхоти, наземних військ та артилерії.

Перебуваючи в повітрі над російською територією, цей розвідувальний літак здатен контролювати майже всю Лівобережну Україну та Південь. У разі патрулювання над територією Білорусі, зона його радіолокаційного огляду охоплює всю територію України.

Літак далекого радіолокаційного стеження є незамінним елементом розвідки російських військ. Він фіксує зльоти авіації, пуски ракет і виявляє тактичну винищувальну авіацію в повітряному просторі України. Під час ракетних атак на Україну інформація про цілі надходить саме з таких літаків . Завдяки здатності виявляти низьколітаючі цілі, А-50У становить загрозу для українських безпілотників та потенційно для західних літаків, таких як F-16.

Скільки літаків А-50 знищили ЗСУ і скільки їх залишилося в росії

Наразі точна кількість літаків А-50 на озброєнні росії невідома. За доступними Україні розвідувальними даними, до початку 2024 року було помічено дев’ять таких бортів. У січні 2024 року Україна знищила один літак А-50У, що пролітав над Азовським морем. Згодом США підтвердили, що літак було збито за допомогою зенітно-ракетного комплексу Patriot. Росія також визнала цю втрату, назвавши її терористичним актом. За повідомленнями, загинуло 10 членів екіпажу. Збитий літак ідентифікували як А-50У “42 червоний” зі складу 610-го центру бойового застосування та перепідготовки льотного складу . У тій же операції було пошкоджено російський повітряний командний пункт Іл-22 .  

У лютому 2024 року ЗСУ знищили другий А-50 . Удар було нанесено по літаку, що перебував за 170 км від фронту. За деякими даними, для ураження цього літака було використано модифікований зенітно-ракетний комплекс С-200 радянського виробництва. Російська сторона також підтвердила цю втрату. Після цього інциденту було відкликано ще п’ять російських літаків .  

Нагадаємо, у лютому 2023 року такий самий літак був пошкоджений на аеродромі в Мачулищах, що в Білорусі. Відповідальність за атаку дронами взяли на себе білоруські антиурядові партизани. Початкові повідомлення вказували на серйозні пошкодження передньої та центральної частин літака, а також авіоніки та радара. Пізніше Лукашенко визнав факт атаки, заявивши, що пошкодження були незначними, але літак все ж відправили на ремонт до росії. Повідомлялося, що пошкоджено було літак А-50У з реєстраційним номером RF-50608.  

За словами військово-політичного оглядача групи “Інформаційний спротив” Олександра Коваленка, внаслідок цих подій два літаки – небоєздатні, ще один перебував на тривалій модернізації. Таким чином, на початок березня 2024 року могло залишитися лише три боєздатні літаки А-50. Однак, за даними керівника української розвідки Кирила Буданова, станом на лютий 2024 року росія мала шість справних літаків А-50. Ресурс RBC-Україна з посиланням на джерела в спецслужбах повідомляв про п’ять справних А-50 та А-50У, які після лютневої втрати перестали наближатися до України. Newsweek у березні 2024 року також оцінював залишок російських А-50 у шість одиниць.  

Варто зазначити, що Велика Британія припускала, що після втрати другого літака в лютому 2024 року росія могла призупинити польоти всього свого парку А-50. Також існує ймовірність, що росія спробує повернути до експлуатації раніше законсервовані літаки А-50. Зважаючи на втрати та проблеми в російській авіаційній промисловості, розглядається можливість відновлення виробництва старішої версії А-50.

Історія створення та еволюція літака А-50

Літак А-50 (за класифікацією НАТО – Mainstay) є радянським літаком раннього попередження та управління, розробленим на базі військово-транспортного літака Іл-76. Його створення було зумовлене необхідністю заміни застарілого Ту-126 “Мосс”. Перший політ А-50 відбувся у 1978 році, а на озброєння він надійшов у 1984/1985 роках. За період з 1978 по 1992 рік було випущено близько 40 таких літаків.  

Існування А-50 стало відоме Заходу в 1978 році завдяки інформації, наданій Адольфом Толкачовим. У мирний час літаки А-50 використовувалися для дальнього радіолокаційного спостереження, зокрема під час операцій “Буря в пустелі” в 1990-1991 роках, контролюючи дії ВПС США з території Туреччини. Також вони застосовувалися в зонах конфліктів, таких як Сирія.

Протягом експлуатації було розроблено кілька модифікацій А-50:

МодифікаціяОсновні особливостіРадарна система (якщо відомо)Основні користувачі (якщо застосовно)
А-50Базова версія“Лiana”росія
А-50МОновлена модель з новою РЛС (“Шмель-2”) та потужнішим комп’ютером, обладнана системою дозаправлення в повітрі“Шмель-2”росія
А-50ІВаріант з ізраїльською РЛС PhalconPhalcon
А-50ЕІЕкспортна версія для ВПС Індії з РЛС Phalcon (EL/W-2090) та двигунами Авіадвігатєль ПС-90А-76EL/W-2090Індія
А-50УМодернізована версія А-50М з сучасною цифровою авіонікою, покращеною РЛС (“Шмель-М”), збільшеною дальністю та часом польоту“Шмель-М”росія

Детальний опис можливостей А-50У

Модернізація А-50 до версії “У” передбачала заміну аналогової авіоніки на сучасний цифровий комплекс виробництва НВО “Вега”. Це значно підвищило швидкість обробки даних, покращило відстеження сигналів та виявлення цілей. Оновлена РЛС “Шмель-М” має покращені характеристики для виявлення низьколітаючих та малопомітних повітряних об’єктів. За деякими даними, ця РЛС здатна одночасно супроводжувати до 150 цілей на відстані близько 600 км.  

Покращення торкнулися і умов роботи екіпажу: встановлено рідкокристалічні дисплеї, обладнано місця для відпочинку та кухню. Зменшення ваги обладнання дозволило збільшити запас палива, що позитивно позначилося на тривалості польоту

Основні технічні характеристики А-50У, згідно з різними джерелами, наведені в таблиці:

ХарактеристикаЗначення (за різними джерелами)Джерело(а)
Довжина48.27 м (46.6 м, 49.59 м)
Висота14.8 м (14.76 м, 14.80 м)
Розмах крила50.5 м (50.6 м)
Площа крила300 м²
Крейсерська швидкість800 км/год (750-800 км/год, 600 км/год макс.)
Макс. тривалість польоту9.3 год (4 год, 7 год 40 хв)
Нормальна злітна вага190 т (170 000 кг, 170 т)
Дальність виявлення повітряних цілейдо 800 км (650 км, 200-400 км, 400 миль, 600 км)
Дальність виявлення наземних цілейдо 300 км (180 миль)
Кількість одночасно супроводжуваних цілей50-60 (до 300)
Кількість одночасно керованих винищувачів10 (12)

Літак оснащений чотирма турбореактивними двигунами Д-30КП, хоча деякі джерела вказують на використання двигунів Авіадвігатєль ПС-90А. Максимальна тяга кожного двигуна становить 12 000 кгс, або 117.68 кН або 16 000 кгс. Крейсерська висота польоту становить близько 10 000 метрів, а максимальна висота – до 15 500 метрів , хоча є дані і про 12 000 метрів або патрулювання на висоті 5 000 – 10 000 м . Екіпаж літака складається з 15 осіб: 5 льотчиків та 10 операторів радіолокаційного комплексу.  

А-50У має унікальну здатність виявляти низьколітаючі цілі, які можуть бути непомітними для наземних радарів. Літак також обладнаний системою самозахисту від керованих та некерованих ракет.

Аналіз загроз для України

Поновлення польотів російського літака А-50У становить значну загрозу для України.

Розвідувальні можливості А-50У дозволяють контролювати переміщення українських військ та розгортання систем протиповітряної оборони. Функції командування та управління, якими володіє цей літак, допомагають росії ефективніше координувати свої повітряні удари, що може призвести до підвищення їхньої результативності. Забезпечуючи раннє попередження, А-50У дає російським силам критично важливий час для реагування на дії української авіації. Особливо небезпечною є його здатність виявляти низьколітаючі цілі, що нівелює одну з ключових тактик України – використання безпілотників та авіації на малих висотах для уникнення виявлення.

Способи протидії

Українські сили вже продемонстрували здатність успішно протидіяти літакам А-50, збивши два таких літаки протягом 2024 року за допомогою зенітно-ракетних комплексів Patriot та, можливо, С-200. Наявність у А-50 власної системи самозахисту від ракет та можливість його захисту винищувачами супроводу вказують на те, що його знищення є складною, але можливою задачею. Успішне застосування як сучасних (Patriot), так і застарілих (С-200) систем ППО проти А-50 свідчить про багаторівневий підхід України до протидії цій загрозі, можливо, з використанням вразливостей в обороні або тактиці застосування російських літаків.  

Велика Британія вважає, що росія проводить модернізацію свого парку А-50, можливо, для інтеграції з ракетними комплексами С-400, в очікуванні постачання Україні західних винищувачів. Це вказує на усвідомлення росією зростаючої загрози для цих літаків та намагання підвищити їхню живучість та ефективність.

Експертні оцінки

Експерти вважають, що відновлення активності А-50У може бути ознакою підготовки до масованого ракетно-дронового удару. Петро Мазін підкреслює, що А-50У виконує функції розвідки, виявлення та управління, координуючи дії різних родів військ.

Російський політичний аналітик Павло Лузін зазначає, що втрата А-50 є відчутною з огляду на обмежені ресурси росії. Джейкоб Месі з Атлантичної ради вважає, що А-50У відігравав ключову роль у війні, заповнюючи прогалини в російському радіолокаційному покритті та координуючи удари ракетами “Кінжал”. Він наголошує, що через санкції на постачання необхідного обладнання, такого як “чорні ящики” Intel, замінити втрачений літак буде складно. Кімберлі Донован, також з Атлантичної ради, закликає США посилити контроль за експортом, щоб запобігти отриманню росією компонентів для відновлення втрачених літаків. Валерій Романенко з Національного авіаційного музею України зауважує, що хоча льотний екіпаж А-50У можна відносно швидко замінити, підготовка 10-11 операторів радіолокаційної станції займає роки, тому їхня втрата є серйозним ударом для противника.  

Джастін Бронк з Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) відзначає здатність радара А-50 виявляти низьколітаючі цілі, які можуть бути невидимими для наземних радарів . Дослідження RUSI 2023 року вказувало на залежність А-50 від централізованої системи управління, що уповільнює час реагування порівняно із західними аналогами.  

Голова Головного управління розвідки України Кирило Буданов заявив, що втрата ще одного А-50 призведе до неможливості цілодобового чергування цих літаків. Речник Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат підкреслив, що втрата А-50 зменшує можливості росії у веденні радіолокаційної розвідки над територією України, виявленні повітряних цілей та українських радіолокаційних систем .

Висновок: Стратегічне значення А-50У у російсько-українській війні

Поновлення польотів російського літака А-50У після значної перерви є тривожним сигналом, що вказує на потенційну підготовку до активізації ракетних та дронових ударів по території України. Цей літак, виконуючи функції раннього радіолокаційного виявлення та управління, відіграє ключову роль у забезпеченні ситуаційної обізнаності російських військ у повітрі та на землі, а також у координації їхніх дій.

Здатність А-50У виявляти широкий спектр повітряних цілей, включаючи низьколітаючі та малопомітні об’єкти, становить серйозну загрозу для української авіації та безпілотних літальних апаратів. Його розвідувальні можливості дозволяють росії відстежувати українські військові об’єкти та системи ППО, а функції управління сприяють ефективнішому наведенню ударної авіації та ракет.

Успішні дії України зі знищення двох літаків А-50 протягом 2024 року завдали відчутного удару по російському парку цих цінних повітряних суден. Втрата як самих літаків, так і висококваліфікованих екіпажів, значно обмежила можливості росії у веденні повітряної розвідки та управлінні бойовими діями. Різні оцінки кількості літаків, що залишилися, свідчать про складнощі з отриманням точної інформації, проте загальна тенденція вказує на значне скорочення боєздатного парку А-50.

Подальші дії росії можуть включати спроби модернізації наявних літаків, повернення до експлуатації застарілих бортів або навіть відновлення виробництва. Україна, зі свого боку, ймовірно, продовжить пошук та застосування ефективних методів протидії літакам ДРЛВ, враховуючи їхню високу цінність для російської армії.

Протистояння у повітрі, де ключову роль відіграють літаки А-50У, є важливою складовою російсько-української війни. Постійна адаптація тактики та технологій з обох сторін визначатиме подальший перебіг бойових дій у повітряному просторі.

Exit mobile version